Гормонозалежний рак молочної залози

Гормонозалежний рак грудей – це онкозахворювання, при якому ракова пухлина чутлива до дії жіночих статевих гормонів та росте під їх впливом. Лікування цього та інших видів РМЗ із застосуванням сучасних методів проводиться у Спеціалізованому мамологічному центрі (СМЦ).

Причини гормонозалежного раку

Розвитку гормонозалежних пухлин у жінок сприяють ті ж фактори, що викликають інші види раку молочної залози. Перш за все, до них належить спадковість і чинники, пов’язані з розладом гормонального фону:

1. Відсутність пологів до 30-річного віку;
2. Аборти;
3. Початок менструацій до 11 років;
4. Пізня менопауза – після 55 років;
5. Запальні хвороби статевих органів;
6. Ендокринні захворювання;
7. Тривале, неправильне застосування гормональних препаратів;
8. Сильні та тривалі стреси.

Вік, цукровий діабет, порушення обміну речовин, ожиріння, нездоровий та малоактивний спосіб життя підвищують ризики захворювання. Разом зі спадковістю, гормональним дисбалансом ці фактори діють комплексно на тканини молочної залози, сприяючи виникненню ракової пухлини.

Патогенез

Гормонозалежна пухлина – це злоякісне новоутворення, яке має рецептори до жіночого гормону естрогену (їх позначають ER+), та/або до прогестерону (PR+). Присутні чи відсутні ці рецептори – визначається за допомогою імуногістохімічного аналізу (ІГХ) тканин новоутворення. Ракові пухлини мають різні типи клітин у своєму складі, тому частина з них може бути ER+-позитивними, PR+-позитивними, інші – негативними. У тій чи іншій кількості ці рецептори мають близько 80% пухлин молочної залози. Вважати гормонозалежним слід новоутворення, у якого більше 10% клітин мають такі рецептори. За статистикою, такий рак (люмінальний) виявляється приблизно у 30-60% пацієнтів з онкозахворюваннями молочної залози.

Рецептори на поверхні клітин взаємодіють з жіночими статевими гормонами, і ця взаємодія стимулює їх подальший поділ та розвиток. Таким чином, пухлина буде рости, поширюватися, метастазувати під впливом естрогену та/або прогестерону. Ще наприкінці ХІХ століття було помічено, що яєчники мають вплив на розвиток пухлин молочних залоз у тварин. Наявність рецепторів до гормонів була відкрита у середині ХХ століття, що поклало початок новому методу лікування раку грудей – гормонотерапії. Вона блокує рецептори до естрогену, прогестерону та не дозволяє їм стимулювати ріст новоутворення. З іншого боку, пацієнту з гормонозалежною онкологією можуть бути видалені яєчники, які виробляють ці гормони.

Гормонотерапія широко застосовується онкологами. Однак пухлини мають системи захисту, як дозволяють їм через деякий час перетворюватися на гормононезалежні, виробляти резистентність до гормональної терапії. Це явище, описане у статті фахівців Системи охорони здоров’я Університету Вірджинії (США), створює проблеми у застосуванні даного методу лікування.

Форми та види гормонозалежного раку молочної залози

Якщо рак грудей гормонозалежний – люмінальний, можливі наступні його варіанти:

1. Тип А: рецептори присутні як до естрогену, так і до прогестерону, а також Кі-67 менше 20%;
2. Тип В: наявні рецептори до естрогену і / або прогестерону, рівень Ki-67 – більше 20%.

Якщо пухлина не сприйнятлива до жодного з цих гормонів, а також до епідермального фактору росту (HER2 – визначається за допомогою ІГХ), рак вважається тричі негативний, і це вказує на підвищену складність його лікування.

Симптоми

Визначити за симптомами, чи є рак молочної залози гормонозалежним, неможливо. Його ознаки – такі ж, як і при розвитку пухлин, що не мають рецепторів до гормонів:

1. Поява ущільнення у грудях;
2. Виділення із соска, зміна його форми, втягнення;
3. Зміна форми молочної залози, втягнення шкіри на деяких її ділянках;
4. Тріщини, виразки на шкірі грудей, лущення, зміни пігментації, почервоніння;
5. Набряк молочної залози;
6. Болючість, збільшення лімфовузлів біля ключиці, під пахвами.
7. Наявність постійного дискомфорту та/або болю в молочних залозах, який не залежить від менструального циклу.

Діагностика гормонозалежного раку молочної залози

Діагностику пухлин починають з огляду мамолога. Далі проводяться мамографія (за потреби – з контрастом, прицільна, з томосинтезом), УЗД (з доплерографією, еластографією), може призначатися МРТ, КТ. Виявлені патологічно змінені тканини досліджують за допомогою гістологічного аналізу, ІГХ, для цього проводять біопсію. Результати всіх цих обстежень дозволяють визначити точно тип пухлини, її гормонозалежність, сприйнятливість до різних видів лікування, а також стадію розвитку хвороби.

Лікування гормонозалежної пухлини молочної залози

Для лікування гормонозалежного РМЗ застосовують у різних поєднаннях:

• Методи онкохірургії: органозберігаюча резекція молочної залози або мастектомія, залежно від стадії хвороби та прогнозу.
• Хіміотерапія при гормонозалежному РМЗ – протидіє подальшому зростанню та поширенню ракових клітин в організмі, проводиться до, після операції або як основний метод лікування без хірургічного втручання.
• Променева терапія – передбачає опромінення пухлини для знищення її клітин, а також місця, де було вилучене новоутворення – для профілактики рецидиву.
• Гормонотерапія – специфічний вид лікування гормонально залежних пухлин. Призначають на ранніх стадіях у післяопераційному періоді для попередження розвитку рецидивів, а також при поширених формах раку молочних залоз у комбінаціях з іншими препаратами. На період прийому антиестрогенів, якщо жінка знаходиться в пременопаузі, вимикають функцію яєчників, це можна зробити або хірургічним методом, або медикаментозним.
• Таргетна терапія – вплив на пухлину особливими препаратами, що містять компоненти, здатні пригнічувати їх процеси життєдіяльності.
• Імунотерапія – медикаментозний метод, що посилює боротьбу імунної системи проти злоякісних клітин.

Одночасно з лікуванням необхідне дотримання рекомендацій лікаря при гормонозалежному раку молочної залози – щодо харчування, активності, шкідливих звичок. Зокрема потрібно обмежити вживання кофеїновмісних напоїв, жирних страв, продуктів з високим вмістом фітоестрогенів, алкоголю.

Також проводиться симптоматичне лікування побічних ефектів від процедур хіміотерапії, радіотерапії. На занедбаних стадіях онкозахворювання проводять паліативне лікування – для підвищення якості життя, коли неможливо повністю вилікувати хворобу.

У СМЦ доступні найбільш ефективні, рекомендовані міжнародними спільнотами онкологів методи лікування гормонозалежного раку. Ми знаходимо правильний індивідуальний підхід до кожного пацієнта, кожного клінічного випадку. Докладаємо всіх зусиль для покращення прогнозу і тоді, коли пухлина виявлена на ранніх стадіях та може бути вилікувана повністю, і тоді, коли пацієнт потребує боротьби з вираженими симптомами онкопатології, що була виявлена пізно. Саме тому щодо лікування гормонозалежного раку молочної залози відгуки пацієнтів СМЦ позитивні. Необхідно вчасно записуватися на обстеження – скринінгове та діагностичне, щоб виявляти пухлини ще на початку їх розвитку.

Можливі ускладнення

При люмінальному раку лікування з часом може ускладнюватися тим, що пухлина стає не сприйнятливою до гормонотерапії. Ускладненнями будь-якого онкозахворювання грудей, зокрема й гормонозалежного раку, є ураження оточуючих тканин, лімфовузлів та віддалених органів, тобто метастазування. Також стан здоров’я погіршує інтоксикація організму – внаслідок життєдіяльності пухлини, її некрозу, побічних дій від лікарських препаратів.

Гормональний рак молочної залози: прогноз

Наскільки гормонозалежний рак небезпечний – залежить від множини факторів. Найбільш сприятливим є люмінальний рак типу А, трохи гірший прогноз – за відсутності рецепторів до естрогену. Найбільш складно боротися з тричінегативним раком, а також пухлинами з високим індексом Ki67, що вказує на підвищену агресивність (це також визначається за допомогою імуногістохімічного аналізу). Крім того, мають значення індивідуальні особливості пацієнта – вік, супутні захворювання, схильність до дотримання рекомендацій лікарів.

Профілактика гормонозалежного раку молочної залози

Для профілактики онкозахворювань молочної залози найважливіше уникати гормонального дисбалансу. Для цього потрібно за можливості уникати стресових ситуацій, абортів, дбати про репродуктивне здоров’я, вчасне лікування ендокринних хвороб та гінекологічних захворювань, приймати гормональні препарати лише за призначенням лікарів (у тому числі і фітогормональні препарати). Захист організму від розвитку пухлин зміцнюється, якщо пацієнт веде активний спосіб життя, не має шкідливих звичок, харчується правильно, слідкує за вагою тіла.