Методи діагностики та лікування кісти яєчника

Кіста яєчника – це доброякісне новоутворення, заповнене рідиною та оточене капсулою. Вона може виникнути у жінок у різні періоди життя, але найчастіше – у репродуктивному віці. Якщо ви підозрюєте, що маєте таку патологію, довірте проведення діагностики та лікування експертам Спеціалізованого мамологічного центру (СМЦ) у Києві.

Види кісти яєчника

Кісти яєчника у жінок бувають різними, мають різне походження, особливості розвитку та ступінь ризику для здоров’я:

• Фолікулярна кіста – утворюється, коли дозрілий фолікул не лопається і з нього не виходить яйцеклітина під час овуляції. У багатьох випадках розсмоктується самостійно протягом 3-6 місяців.
• Кіста жовтого тіла яєчника – утворюється на місці жовтого тіла, яке з певних причин не розсмокталося за відсутності вагітності. Зазвичай зникає самовільно протягом 6 місяців.
• Ендометріоїдна кіста – формується при ендометріозі, складається з тканини ендометрію, що потрапляє сюди з внутрішньої оболонки матки. Як і ендометрій матки, це утворення зазнає щомісячних регулярних змін відповідно до менструального циклу та кровоточить.
• Дермоїдна кіста – виникає внаслідок порушення ембріонального розвитку, складається з так званих «зародкових клітин» яєчника і може містити зуби, волосся, фрагменти хрящів, кісток та жир. Цей вид кісти не розсмоктується і потребує лише хірургічного видалення.
• Серозна кіста яєчника – доброякісне новоутворення (цистаденома), утворене епітеліальними тканинами зовнішньої оболонки яєчника та заповнене серозним вмістом.
• Геморагічна кіста – утворення, заповнене кров’ю, яка потрапила туди внаслідок розриву кровоносної судини фолікула. Часто розсмоктуються протягом кількох менструальних циклів.

Фолікулярну кісту та кісту жовтого тіла класифікують як функціональні кісти яєчника, оскільки їх виникнення пов’язане з порушеннями функції жіночих статевих залоз.

Які причини виникнення кісти яєчника

У більшості випадків виникнення кісти на яєчнику пов’язане з гормональними розладами, які проявляються порушеннями менструального циклу, ановуляторними циклами, дуже раннім початком менструацій (менархе) або надто пізнім настанням менопаузи. Крім того, можливі інші причини їх появи:

1. Порушення ембріонального розвитку;
2. Спадкові фактори;
3. Хронічні запальні захворювання сечостатевих органів;
4. Застій крові в органах малого таза;
5. Прийом деяких медичних препаратів, зокрема – засобів для стимуляції овуляції.

Симптоми кісти яєчника

У багатьох випадках кіста жодним чином не проявляє себе і виявляється випадково під час УЗД органів малого тазу як анехогенне утворення в яєчнику. Інші пацієнтки помічають у себе розвиток патології за наступними симптомами:

• Тягнучий, розпираючий біль внизу живота, відповідно – ліворуч або праворуч, залежно від місця розташування кісти (зрідка вони виникають одночасно з обох боків);
• Дискомфорт під час статевого акту;
• Порушення менструального циклу, поява міжменструальних кров’янистих виділень;
• Інші симптоми, що виникають у випадку ускладнень кісти яєчника – різкий біль, який може віддаватися у напрямку прямої кишки або попереку, погіршення загального стану, виникнення холодного поту, тахікардії, запаморочення, втрата свідомості.

Методи діагностики кісти яєчника

Вчасно виявляти кісти в яєчнику дозволяє щорічний профілактичний огляд гінеколога, завдяки якому можна діагностувати навіть безсимптомні новоутворення, не допускаючи розвитку ускладнень. Якщо з’являються вищевказані симптоми, навіть незначно виражені, потрібно записатися на позапланову консультацію та пройти:

1. Гінекологічний огляд;
2. УЗД органів малого тазу;
3. Інші дослідження за призначенням лікаря: тест на вагітність, аналізи крові на гормони, клінічний аналіз крові, аналізи на рівень маркерів НЕ-4 та СА-125;
4. Також іноді призначають комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ), але ці обстеження менш поширені.

Лікування кісти яєчника

Вибір методів лікування залежить від результатів діагностики кісти яєчника. Невеликі функціональні кісти, за відсутності високого ризику ускладнень, потребують лише динамічного спостереження. У решті випадків застосовуються консервативні, хірургічні методи лікування або їх комбінація.

Медикаментозне лікування кісти

У якості консервативного лікування кісти яєчника призначається гормональна терапія, за потреби – протизапальні препарати. Медикаментозні методи показані при:

• Функціональних кістах, які не розсмокталися самостійно;
• Для зменшення розміру ендометріоїдної кісти перед проведенням операції;
• При ускладненнях: розриві кісти або її перекруті, якщо загрози життю та здоров’ю жінки немає і операція не потрібна.

Гормональне лікування кісти яєчника має призначатися виключно лікарем, оскільки прийом таких препаратів на власний розсуд призведе до серйозних розладів гормонального фону, які важко піддаються терапії. Неприйнятними також є народні методи лікування кісти, що загрожують розвитком ускладнень, за яких потребується складне та тривале лікування.

Хірургічне лікування кісти

У певних випадках проводиться видалення кісти яєчника, як єдиний ефективний метод лікування, зокрема:

1. Якщо розмір функціональної кісти яєчника великий, ріст – швидкий, є виражені симптоми;
2. За відсутності ефекту від консервативного лікування функціональної кісти;
3. При ендометріоїдних та дермоїдних кістах;
4. При ускладненнях, що загрожують життю пацієнтки;
5. При підозрі на наявність злоякісного новоутворення.

Можливі різні методи видалення – шляхом традиційної порожнинної операції, а також лапароскопія кісти яєчника. Лапароскопічний метод менш травматичний, потребує лише кількох проколів внизу живота для операційного доступу, без великих розрізів. Після такої операції реабілітація проходить швидше.

Видалення кісти може здійснюватися методом енуклеації – вилущування кісти, з максимальним збереженням структури та функції яєчника. Це найсприятливіший вид операції для жінок, які планують зачаття дитини, хоча він не може бути застосований, якщо є ускладнення. В інших випадках проводиться резекція яєчника – видалення його ураженої частини та збереження здорової. У занедбаних випадках доводиться робити аднексектомію – повне видалення ураженого органу, У цьому випадку завагітніти природним шляхом можливо лише за умови збереження другого яєчника.

Хірургічне лікування методом лапароскопії не мо0же проводитися за наявності наступних протипоказань:

• Важкі форми ожиріння;
• Порушення згортання крові;
• Кровотеча;
• Підозра на наявність онкозахворювання;
• Інфекційні захворювання;
• Період загострення хронічних хвороб.

За наявності ускладнень та ризиків для життя пацієнтки хірургічне втручання проводиться традиційним методом в екстреному порядку.

Ускладнення, які вони бувають

За відсутності своєчасного лікування можливі такі ускладнення, як:

1. Перекрут кісти яєчника, який призводить до порушення кровоплину;
2. Розрив кісти з розвитком кровотечі;
3. Нагноєння кісти.

Британські вчені з Університету Святого Георгія в Лондоні та Імперського коледжу Лондона зазначають, що з ускладненнями кіст яєчника різного характеру стикається близько 4% жінок у віці до 65 років. Це досить часта патологія, і вона потребує своєчасного розпізнавання та звернення до спеціалістів.

Профілактика кісти яєчника

Щоб запобігти утворенню кісти яєчника, потрібно:

• Своєчасно лікувати ендокринні захворювання, запальні захворювання сечостатевої системи;
• Не вдаватися до самолікування, зокрема – гормональними препаратами;
• Правильно обирати методи контрацепції, звертаючись за консультацією до гінеколога;
• Підтримувати фізичну активність.

Наші переваги

Жіноче здоров’я потребує постійного спостереження та контролю, а за появи симптомів – вчасного та безпечного лікування. Якісний медичний супровід жінок та сучасний підхід до вирішення проблем забезпечується у Спеціалізованому мамологічному центрі. Ми надаємо експертну допомогу, завдяки власному досвіду, інноваційному обладнанню, дотриманню актуальних затверджених протоколів та рекомендацій. Тому запрошуємо вас до нашого центру, у якому ви зможете у комфортній атмосфері і з впевненістю у компетентності лікарів пройти обстеження та за потреби – лікування широкого спектру гінекологічних захворювань.