Інвазивний рак молочної залози

Інвазивний рак грудей – це онкозахворювання, при якому пухлина вже встигла поширитися за межі тієї тканини, де вона виникла. Ця стадія також лікується, однак для досягнення кращих результатів потрібна допомога досвідчених експертів – лікарів Спеціалізованого мамологічного центру (СМЦ).

Причини інвазивного раку

Термін “інвазивний рак молочної залози” означає, що новоутворення поширилося на оточуючі структури. Наприклад, спочатку пухлина утворилася з клітин протоки молочних залоз (протокова пухлина), і потім вона проникла через базальну мембрану, вийшла за її межі та почала уражати дольки залози й інші тканини навколо. Тобто, це наступна стадія хвороби після раку in situ, спільна ознака злоякісних новоутворень. Чому саме пухлини починають проникати поза місцем своєї локалізації – складне питання, яке ще вивчається вченими. Можна виділити лише причини, які викликають рак як захворювання у цілому:

• Мутації генів, які знижують природний захист організму від утворення злоякісних пухлин;
• Гормональні розлади та коливання під час абортів, стресів, гінекологічних захворювань, ендокринних патологій, через тривалу відсутність першої вагітності, а також у жінок, у яких спостерігалося раннє менархе та/або менопауза пізніше, ніж у 55 років;
• Шкідливі звички;
• Нездорове харчування, порушення обміну речовин, ожиріння;
• Цукровий діабет;
• Контакт з канцерогенними речовинами, опромінення.

Класифікація інвазивного раку

Інвазивні пухлини молочної залози бувають різними за своїм походженням та особливостями розвитку:

1. Протокові – це більшість ракових пухлин грудей (близько 80%), вони виникають у протоках молочних залоз. За Міжнародною класифікацією хвороб для онкології позначаються як інвазивна карцинома 8500/3.
2. Долькові – новоутворення, які утворюються з дольок молочної залози, зустрічаються менш часто (10-15%). За Міжнародною класифікацією хвороб для онкології вони позначаються як інвазивна карцинома 8520/3.
3. Більш рідкісні види: тубулярні, муцинозні, аденоїдно-кістозні пухлини тощо.

За молекулярно-генетичними особливостями, які визначаються за допомогою імуногістохімічного аналізу, виділяють:

• Гормонозалежний (люмінальний) рак – А та В: відповідно, чутливий до естрогену та прогестерону або тільки до естрогену або прогестерону;
• HER2/neu позитивний (висока ампліфікація гена human epidermal receptor 2), за відсутності рецепторів до естрогену та прогестерону;
• Тричі негативний рак: не має рецепторів до гормонів та має HER2-негативний статус.

За допомогою гістологічного аналізу розрізняють пухлини за ступенем диференціювання клітин. Що вище рівень диференціювання, то менш швидко поділяються клітини, а отже, пухлина росте повільніше. Найменш агресивний перебіг мають новоутворення з показником G1, середній – з показником G2, найбільш агресивний – інвазивний протоковий рак молочної залози G3.

Окремо виділяють інвазивні неспецифічні карциноми молочної залози, які не відповідають жодному із встановлених типів раку за клітинними або молекулярними особливостями. Це ускладнює вибір оптимальних методів лікування.

Симптоми інвазивного раку

На ранніх стадіях хвороба розвивається непомітно. У цей час вона може бути виявлена у процесі скринінгового обстеження – за допомогою мамографії, УЗД. Згодом, по мірі зростання пухлини, пацієнт може сам виявити його шляхом самообстеження, пальпації, – як правило, якщо розміри вже досягають 1 см або більше. Проте деякі види новоутворень довго не пальпуються.

Інші симптоми, які можуть свідчити про розвиток інвазивного РМЗ – це:

1. Зміна форми соска, виділення з нього;
2. Деформація молочної залози, втягнення деяких її ділянок;
3. Посилення пігментації, почервоніння, лущення шкіри, поява виразок, тріщинок, які не загоюються;
4. Дискомфортні відчуття;
5. Збільшення лімфатичних вузлів під пахвами, поблизу ключиці, їх сполучення між собою, втрата рухливості відносно оточуючих тканин.

Стадійна класифікація

До початку інвазії захворювання відносять до 0 стадії раку. Інвазивна форма раку проходить 4 стадії розвитку:

• 1 – пухлина розміром до 2 см, без віддалених метастазів та уражених лімфовузлів;
• 2 – пухлина розміром до 2 см, починається ураження лімфовузлів, або до 5 см без ураження лімфовузлів;
• 3 – ураження регіонарних лімфовузлів, шкіри, грудних м’язів;
• 4 – наявність віддалених метастазів.

Діагностика інвазивної форми раку молочної залози

Якщо вже почався інвазивний ріст раку, у багатьох випадках можливе виявлення пухлини під час самообстеження. Однак за точною діагностикою неодмінно потрібно звертатися до лікарів. Для встановлення діагнозу необхідна мамографія, УЗД, за показаннями – МРТ, КТ та обов’язково – біопсія. Лабораторні дослідження тканин пухлини дозволяють встановити її тип та спрогнозувати чутливість до відомих методів лікування.

Методи лікування інвазивної пухлини молочної залози

Існує кілька методів, які у більшості випадків не застосовуються окремо, а поєднуються між собою у певних послідовністях відповідно до затверджених протоколів. У процесі лікування його хід може змінюватися, зокрема через розвиток резистентності пухлини до препаратів або через сильні побічні ефекти, які не дозволяють надалі проводити процедури.

Лікування інвазивного неспецифічного раку, тричі негативного таку та деяких інших його типів ускладнене, однак методи безперервно вдосконалюються та щодалі забезпечують кращі результати за показниками виживаності, тривалості та якості життя пацієнтів.

У СМЦ застосовуються найбільш ефективні, перевірені, безпечні методи лікування різних типів раку. Тому ви завжди можете розраховувати у нас на отримання якісної медичної допомоги навіть у складних випадках.

Хіміотерапія

Цитостатики, які вводяться під час хіміотерапевтичних процедур, згубно діють на клітини пухлин, тому що вони активно поділяються. За рахунок цього можна уповільнити зростання новоутворення, зменшити його розмір, попередити поширення метастазів та знищувати їх. Курси проводять до операції (неоад’ювантна хіміотерапія) або після неї (ад’ювантна).

Хірургічне лікування

Якщо рак виявлено не на занедбаній стадії, пухлину можна видалити у рамках резекції молочної залози або мастектомії. Органозберігаючі операції проводять лише за відсутності значного поширення злоякісного процесу та при низькому ризику рецидиву. У багатьох випадках доводиться проводити й лімфодисекцію – видаляти уражені або підозрілі лімфовузли. Під час паліативного лікування хірургічне втручання може проводитися, щоб послабити симптоми захворювання, які знижують якість життя пацієнта.

Променева терапія

Опромінення високоенергетичними променями, як і хіміотерапія, чинить найсильніший вплив на клітини, які активно поділяються. Тому процедури радіотерапії допомагають зменшити пухлину перед операцією, знизити ризик рецидиву після видалення новоутворення. Деякі види метастазів також піддають опроміненню: наприклад, це допомагає знизити больовий синдром при ураженні кісток.

Гормонотерапія

Цей метод підходить лише для лікування гормонозалежних пухлин, тобто при люмінальному раку. Застосовуються препарати, які не дають змоги гормонам стимулювати подальший розвиток новоутворення. Часто таке лікування призначається на тривалий термін після операції.

Реабілітація

Оскільки саме захворювання, хірургічні втручання, курси радіотерапії та хіміотерапії створюють суттєве навантаження на організм, потрібно дбати про правильну реабілітацію, усунення чи ослаблення побічних ефектів. Щоб зберегти самопочуття на максимально високому рівні, потрібно перейти на здорове харчування та дотримуватися додаткових обмежень під час курсів променевої терапії чи хіміотерапії, відмовитися від шкідливих звичок. Необхідно підтримувати фізичну активність, але й не перевантажуватися, достатньо висипатися, приділяти час для відпочинку вдень.

Прогноз

Прогноз у випадку інвазивного раку менш сприятливий, ніж при раку in situ. До злоякісного процесу залучається більше тканин, органів, що вимагає більш складного та тривалого лікування, обмежує можливості проведення органозберігаючих операцій, а на занедбаних стадіях пухлина стає неоперабельною. Основна проблема інвазії раку – це метастази, які поширюються по організму, формуючи вторинні пухлини. Однак інвазивний рак лікується, і на ранніх стадіях можливо досягти стійкої та тривалої ремісії, а на пізніх – забезпечувати послаблення симптомів. Для визначення прогнозу, як підкреслюється у статті співробітника Гарвардської медичної школи, дуже важливий комбінований підхід – аналіз великої кількості факторів, що впливають на перебіг хвороби.

Профілактика інвазивного раку молочної залози

Єдиний спосіб не допустити розвитку інвазивного раку – діагностувати та пролікувати захворювання на 0 стадії. Однак це вдається далеко не завжди через безсимптомний перебіг хвороби, ігнорування скринінгових обстежень. Знизити ризик розвитку раку взагалі можливо завдяки дотриманню здорового способу життя, уникненню стресових ситуацій, вчасному зверненню до лікарів для лікування ендокринних та гінекологічних хвороб. Гормональні засоби слід застосовувати лише за призначенням медиків.