Коли надається інвалідність при раку молочної залози?

Бабенко Костянтин Петрович

Автор

Чопик Вадим Васильович

Рецензент

Дата публікації:14.05.2025

Дата оновлення: 14.05.2025

Інвалідність при раку грудей – це статус, що надається пацієнтам зі стійкими порушеннями здоров’я, у даному випадку – через онкозахворювання молочної залози. Відповіді на основні питання є у нашій статті, дізнатися більше інформації можна у лікарів Спеціалізованого мамологічного центру.

Класифікації стадій раку молочної залози

Під час оформлення інвалідності при РМЗ враховується стадія розвитку хвороби:

• Стадія 1 – визначається, якщо пухлина не перевищує за розмірами 2 см, немає метастазів, не уражені лімфовузли;
• Стадія 2 – при розмірах пухлини до 5 см без поширення патологічного процесу на лімфовузли, або при розмірах новоутворення до 2 см та з ураженням лімфовузлів;
• Стадія 3 – супроводжується поширенням злоякісного процесу на лімфатичні вузли, грудні м’язи, шкіру;
• Стадія 4 – спостерігається поява метастазів у віддалених органах.

Критерії та строки тимчасової непрацездатності (ТНП)?

Працездатність при раку молочної залози обмежується через:

1. Негативний вплив на здоров’я самого захворювання;
2. Побічні ефекти від проведення лікувальних курсів (променевої терапії, хіміотерапії);
3. Період реабілітації після хірургічного втручання;
4. Розвиток ускладнень захворювання.

У випадку проведення пацієнту оперативного втручання та/або хіміотерапії у СМЦ та підтвердження лікуючим лікарем наявності критеріїв отримання групи інвалідності створюється запис на послугу зі скерування на Експертну комісію.

Лікуючий лікар має оцінити, чи відповідають захворювання або стани пацієнта, виявлені у рамках діагностики, лікування чи реабілітації, або проведені медичні інтервенції, Критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених постановою КМУ від 15.11.2024 р. № 1338.

Якщо цю відповідність встановлено, лікуючий лікар повинен направити пацієнта на оцінювання. Крім того, лікуючий лікар направляє пацієнта на оцінювання у разі настання строку повторного огляду, встановленого МСЕК, чи повторного оцінювання, встановленого рішенням експертної команди.

Лікуючий лікар – профільний спеціаліст, який супроводжує пацієнта під час його лікування та обстеження за основним захворюванням, яке спричиняє серйозні наслідки для здоровʼя, зокрема інвалідизацію. Його основне завдання – надавати медичну допомогу, організовувати обстеження та, за потреби, оформлювати направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи, фахово обгрунтовуючи стан і потреби пацієнта для експертної команди.

У більшості випадків це лікар вузького профілю, чия спеціалізація відповідає основному захворюванню, що призвело до появи ознак інвалідності.

Сімейний лікар або терапевт теж можуть виконувати функції лікуючого лікаря:

• Якщо пацієнт перебуває у зоні бойових дій чи на деокупованих територіях.
• Якщо справа пацієнта вже містить усі необхідні медичні документи, і не потрібна додаткова діагностика та спеціальні знання щодо відповідного захворювання.

Сімейний лікар може оформити направлення через електронну систему для пацієнтів, у яких немає доступу до лікарів спеціалізованої медичної допомоги.

У новій системі лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) більше не бере участі в затвердженні направлень на оцінювання, але виконує решту своїх функцій у закладі.

Для військовослужбовців голова ВЛК, як і лікуючий лікар, має право сформувати направлення на оцінювання та отримання статусу інвалідності.

Лікар, що направив особу на проведення оцінювання, не може входити до складу експертної команди, що проводить оцінювання цієї особи. Це вважається поточним конфліктом інтересів, адже не дозволить обʼєктивно провести оцінювання. Однак, минуле епізодичне консультування чи короткотривале лікування пацієнта – не є конфліктом інтересів.

Підставами (критеріями) для направлення на оцінювання можуть бути:

• Стійкий або необоротний характер захворювання, у минулому “наявність ознак інвалідності” (хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до передчасної смерті особи);
• Закінчення строку інвалідності та повторний огляд;
• До 120 календарних днів безперервної непрацездатності, підтверджених МВТН;
• До 150 календарних днів перервної непрацездатності, підтверджених МВТН;
• Для туберкульозу 10 місяців з дня настання непрацездатності незалежно від безперервності;
• Проведення визначеного переліку інтервенцій чи встановленого діагнозу, згідно з переліком, за яких немає необхідності очікувати до 120 днів непрацездатності.

Метою направлення особи на оцінювання може бути:

1. Встановлення інвалідності;
2. Зміна її причини;
3. Завершення її терміну;
4. Повторне оцінювання при настанні змін стану здоров’я;
5. Оновлення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації;
6. Встановлення ступеня втрати професійної працездатності;
7. Продовження тимчасової непрацездатності;
8. Визначення показань для надання автомобілю та/або електроскутеру і протипоказань до керування ними;
9. Встановлення причинного зв’язку смерті із професійною хворобою, трудовим каліцтвом, іншим погіршенням здоров’я;
10. Визначення необхідності постійного догляду, інших соц. послуг;
11. Призначення допоміжних засобів реабілітації (технічних та інших засобів реабілітації) та/або медичних виробів;
12. Встановлення причинного зв’язку інвалідності із захворюваннями, що були перенесені в дитинстві.

Слід підготувати документи й відомості про пацієнта:

1. Документи особи, направленої на проведення оцінювання (паспорт громадянина України, РНОКПП (за наявності), військово-обліковий документ (за наявності) тощо) – обовʼязково;
2. Медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров’я, відповідно до якого особу направляється на оцінювання (виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого та/або оригінали висновків лікарів та/або досліджень за останній рік; результати інструментальних, лабораторних, променевих та інших обстежень; копія індивідуального реабілітаційного плану (за наявності); рішення ВЛК; документи або інформація, якими підтверджується безперервна тимчасова непрацездатність тощо) – обовʼязково;
3. Документи, що підтверджують причини настання інвалідності – за потреби;
4. Військово-облікові документи – за потреби;
5. Заява у довільній формі про присутність під час очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду експертною командою лікаря, який направив, та/або уповноваженого представника (залученого лікаря, соцпрацівника, фахівця із супроводу ветеранів війни, демобілізованих осіб). Документ, що підтверджує повноваження уповноваженого представника – за необхідності;
6. Адресу електронної пошти пацієнта або довіреної особи для отримання сповіщень щодо статусу справи – бажано;
7. Адресу для отримання паперових листів поштою, як місце перебування особи – за необхідності.

Важливо! Згода особи на обробку та передачу персональних даних не потрібна, оскільки питання обробки даних врегульовано на законодавчому рівні.

Документи пацієнти можуть подати як в електронному вигляді, так і в паперовій формі, однак вони мають бути відскановані для приєднання до направлення на оцінювання.

Для сканування допускається використовувати як сканери, так і програмні сканери на мобільних носіях, а також якісні фото. Допустимий формат зображень: pdf, png, jpg.

Прикріплені документи мають бути чіткими та розбірливими, не обрізаними. На медичних документах має бути чітка інформація про автора документів та суть проведеного лікування чи медичних послуг. Вони мають містити: дату формування, ПІБ пацієнта, дату народження пацієнта, дані про заклад охорони здоров’я (ЄДРПОУ, назва), дані про діагноз (за МКХ) або чіткий діагностичний опис чи висновок, ПІБ та посаду уповноваженої особи закладу, де надали документ.

До використання також допускаються витяги з ЕСОЗ, витяги з МІС за умов наявності усієї необхідної інформації в документі та електронної помітки/підпису щодо автора або дати вивантаження з МІС.

Зображення за результатами інструментальних досліджень, де важлива демонстрація кольору (наприклад, фото з колоноскопії), мають бути прикріплені до направлення у кольоровому форматі. Великі зображення (КТ, МРТ, відео) надаються у форматі описового заключення, або за наявності хмарного посилання від постачальника медичної послуги, це посилання можна вказати в описі “Стану пацієнта на момент направлення”.

До направлення важливо прикріпити дослідження і показники за останній рік, крім випадків, де документи про минулі дослідження, лікування чи втручання пояснюють потребу у поточному лікуванні та потребах. Дослідження щодо динамічних фізіологічних показників, які підтверджують основний діагноз (аналіз крові, вимірювання очного тиску, пікфлоуметрія тощо), рекомендовано надавати зі строком давності не більшим за 4 місяці.

Критерії встановлення інвалідності при раку молочної залози

Яку групу інвалідності дають при раку молочної залози – вирішується залежно від того, яка стадія захворювання у пацієнта, чи ефективним виявилося лікування, яка симптоматика є, наскільки порушені життєві функції:

• ІІІ група інвалідності при раку молочної залози 1, 2 або 3 стадії може бути встановлена, якщо була проведена мастектомія і є ускладнення, які негативно впливають на працездатність.
• ІІ група оформлюється, якщо розвивається рецидив, почали утворюватися метастази або виникли тяжкі ускладнення від застосованої терапії.
• І група призначається пацієнтам, у яких захворювання прогресує, викликаючи тяжкі системні ускладнення, у тому числі – такі, за яких людина втрачає можливість обходитися без стороннього нагляду.