Мастопатії не існує: правда про популярний діагноз!
На сьогодні все частіше жінки стикаються з доброякісними утвореннями грудей, які в рак ніколи не переходять. Ці утворення супроводжуються неприємними симптомами, які викликають дискомфорт та тривогу. Одним із таких станів є мастопатія, яка в останні роки обросла численними міфами.
Як влаштовані наші груди?
Перед тим як розібратися в тому, чи насправді існує мастопатія, давайте згадаємо будову і принцип роботи молочної залози. Вона складається з 3 типів тканин: жирової (захист), сполучної (каркас) та залозистої (лактація). Молочна залоза не має власних м’язів, але знаходиться на поверхні великого грудного м’яза. Підшкірна жирова тканина зі шкірою покриває груди зверху. Всі протоки збираються в області соска.
Частки залозистої тканини неактивні поза лактацією. Основне їх зростання починається під час вагітності, а в період грудного вигодовування вони виробляють молоко, що називається лактацією. Після завершення лактації більшість залозистої тканини заміщується жировою тканиною.
Від чого залежить стан молочної залози?
Молочну залозу часто називають органом-мішенню. Це означає, що тканини молочної залози першими реагують на зміни гормонального фону жінки. На стан молочних залоз впливають різні гормони: тиреотропний гормон, пролактин, прогестерон, естрогени, окситоцин. Їх стан змінюється з кожним днем менструального циклу, а також при вагітності, годуванні грудьми, менопаузі, при деяких ендокринних захворювань, порушеннях роботи щитовидної залози, прийомі медикаментів.
Слово «мастопатія» означає «патологічний стан молочної залози, або патологія грудей». Однак це надзвичайно узагальнене слово і рідко використовується у сучасній медицині.
Найчастіше жінки скаржаться на біль у молочних залозах та їх збільшення перед місячними, що помилково приймається за мастопатію. Друга часта скарга – це виділення із сосків.
У жінок, які не приймають гормональних контрацептивів, зміни грудей залежать від дня менструального циклу. У першу половину циклу, коли дозрівають яйцеклітина, виробляються естрогени. Вони найменше впливають на молочні залози. Але як тільки відбулася овуляція і з’явилося жовте тіло – джерело прогестерону, маленькі часточки молочних залоз починають рости, що називають проліферацією. Багато жінок можуть помітити, що після овуляції грудей стають чутливішими, починають збільшуватися в розмірах. На сьомий день після овуляції жовте тіло досягає свого розквіту, впливаючи на матку та груди. Якщо зачаття не відбулося, воно швидко починає згасати, що призводить до швидкого зниження прогестерону. І тут один важливий момент!
Оскільки у молочних залозах з’явилося більше залозистих клітин, які виросли під впливом гормонів, за відсутності вагітності вони мають пройти через програму самознищення – апоптоз. Адже якби клітини не знищувалися, груди з кожним циклом росли й росли. Саме при вагітності через вплив високих рівнів прогестерону, а також пролактину груди значно збільшуються у розмірах. На жаль, далеко не завжди процес самознищення клітин відбувається комфортно. Процес руйнування непотрібних клітин може бути болючим і супроводжуватися запальною реакцією. Саме тому деякі жінки скаржаться, що перед місячними грудями стають надзвичайно болючими, щільними, набряклими. Нерідко ці жінки йдуть до лікарів, які помилково ставлять діагноз «мастопатія» та призначають чимало лікарських препаратів та БАДів, які не мають відношення до лікування цього фізіологічного процесу. Часто передменструальний синдром, який також не вважається захворюванням, супроводжується такими змінами молочних залоз.
Що стоїть за діагнозом мастопатія?
Насправді, діагнозу «мастопатія» немає. Сучасна класифікація включає п’ять груп різних станів молочних залоз:
-дефекти порушення розвитку молочних залоз (анатомічні порушення);
-запальні зміни (різні види маститів, сюди також входить розширення проток молочної залози, або перидуктальний мастит, та жировий некроз грудей);
-фіброзні зміни (саме так звучить колишній діагноз фіброзно-кістозної мастопатії);
-стромальні пухлини (строма – це сполучнотканинна основа, що підтримує форму грудей);
-неоплазми (доброякісні та злоякісні пухлини грудей).
Саме фіброзні зміни молочної залози в минулому називали фіброкістозною хворобою, кістозною мастопатією, хронічною кістозною хворобою, мазоплазією, хворобою Шіммельбуша, хворобою Реклю, дисгормональною дисплазією, кістозним фіброаденоматозом, мастодинією. Саме тому лікарі дійшли єдиної думки і почали використовувати нову класифікацію захворювань молочної залози з чіткими назвами нормальних та патологічних станів.
«Мастопатію» ставлять чи не всім поспіль жінкам, тому що фіброзні зміни трапляються клінічно (коли є скарги та ознаки) у 50% жінок, а гістологічно (збільшення фіброзного компонента грудей із віком) у 90% жінок.
Але ж не можуть всі жінки страждати на одну і ту ж хворобу, чи не так? Краще розуміння структури молочної залози дозволяє сьогодні лікарям не зловживати старими діагнозами, а тим більше не створювати стресової ситуації та не залякувати жінок зв’язком «мастопатії» з раком, бо такого зв’язку немає.
Це точно не рак?
Фіброзні зміни в грудях можуть бути осередковими, а також в обох грудях і характеризуватися болем та ущільненнями тканин у грудях. Ці зміни можуть включати кістозні утворення, як маленькі, так і великі, щільні фіброзні пухлини (аденоз), так звану гіперплазію (розростання клітин) епітелію, зміни особливих залоз молочної залози, різні рубці і папіломи.
Доказів, що всі ці утворення пов’язані із раком молочної залози, не існує. Однак різна щільність грудей, різні утворення, у тому числі труднощі у проведенні огляду та промацування грудей, насторожують тільки тому, що можна пропустити вже наявний рак. Саме тому таким жінкам рекомендована мамографія та УЗД молочних залоз. У ряді випадків може бути запропонована біопсія підозрілих ділянок. Також надзвичайно важлива сімейна історія наявності раку молочної залози у близьких родичів.
Існує класифікація фіброзних змін грудей відповідно до їх клітинної будови (гістологічна класифікація). У 70% випадків спостерігаються так звані непроліферативні зміни, що не підвищують ризик раку молочної залози. В інших випадках можуть бути проліферативні зміни, але не всі вони небезпечні розвитком раку. Ризик підвищується (до 20% випадків) за наявності атипових процесів. Все ж таки в оцінці ризиків більш значущий генетичний зв’язок, коли рак знаходять у жінок по материнській лінії.
Крім фіброзних змін існує ціла група кістозних та пухлинних утворень грудей, більшість з яких не переходять у рак. Якщо є якийсь сумнів щодо оцінки прогнозу такого стану, найкраще пройти обстеження, звернувшись до досвідченого фахівця.
Що робити, якщо лікар хоче «лікувати» мастопатію?
Лікування мастопатії не існує, а прийом гормонів може навіть погіршити стан. Важливо перевірити роботу щитовидної залози, печінки, виключити чи підтвердити низку захворювань.
Нерідко пояснення фізіологічних процесів допомагає жінці легко переносити зміни в грудях перед менструацією. У жодному разі не потрібно тиснути і грубо масажувати груди. Також важливо підібрати правильний розмір білизни, щоб уникнути здавлення молочних залоз.
Якщо ваш лікар досі має термін «мастопатія» – зверніться до більш прогресивного фахівця. Медицина не стоїть на місці, а тому розуміння різних станів грудей та постановка правильного діагнозу теж стає кращою з кожним роком.
